1. Опрацювання ОСББ та ЖЕК

Етап 1: Пошук інформації та контактів

• Де шукати списки ОСББ / ЖЕК?

На офіційних сайтах міських рад.

• Де шукати контакти голів або представників ОСББ / ЖЕК?

У відкритих реєстрах на сайтах YouControl або Опендатабот.

Етап 2: Організація дзвінків та робота з контактами

• Що робити, якщо вказаний у реєстрі номер телефону належить старому голові?

Ввічливо запитати, чи має ця людина контактний номер теперішнього голови або керівника.

• Що робити, якщо на ім'я однієї людини зареєстровано кілька ОСББ?

Продзвонити за номером і спершу запропонувати співпрацю щодо конкретного ОСББ. Після цього уточнити: «Підкажіть, чи правильно ми розуміємо, що у вашому підпорядкуванні є ще будинки? Чи можемо ми також обговорити співпрацю щодо них?»

Етап 3: Переговори та робота з запереченнями

• Що робити, якщо голові ОСББ / ЖЕК не підходять наші умови?

Попросити їх запропонувати свої умови. Далі — передати інформацію на розгляд керівництву для прийняття рішення.

• Якщо голова каже, що не приймає рішення одноосібно і має порадитися з правлінням?

Поставитися з розумінням (це стандартна юридична процедура). Запропонувати надіслати презентацію/інформацію в будь-який зручний месенджер, щоб голова міг наочно винести це питання на розгляд зборів.

• Що робити, якщо вони бояться платної співпраці через статус «неприбуткової організації» (а безкоштовно не хочуть, бо ніхто не стежитиме за оголошеннями)?

Аргументувати та пояснити: Статус неприбутковості означає лише те, що ОСББ не має права ділити отриманий прибуток між співвласниками будинку. Проте вони мають повне право отримувати кошти на свій офіційний рахунок і витрачати їх на благоустрій та потреби будинку.

Етап 4: Технічні деталі та розміщення

• Як визначити формат та вид оголошення, яке буде розміщено в будинку?

Під час розмови обов'язково запитати: «З якого матеріалу виготовлені дошки оголошень у ваших будинках та які їхні особливості?» (Це допоможе підібрати правильний формат).

Етап 5: Фіналізація угоди

• Як діяти, коли співпрацю узгоджено і потрібно укласти договір?

Запросити у представника офіційні реквізити ОСББ / ЖЕК для заповнення та підготовки договору.

2. Опрацювання ВНЗ

Етап 1: Встановлення контакту (якщо немає прямих номерів)

• Що робити, якщо на сайті закладу є лише контакти приймальної комісії?

Зателефонувати туди, коротко пояснити суть звернення та попросити контакти відділу або людини, яка відповідає за зовнішню співпрацю (наприклад, відділ працевлаштування, кар'єрного розвитку чи дуальної освіти).

• Що робити, якщо прямий контакт відмовляються давати?

Попросити співробітника записати та передати ваш номер телефону відповідальній особі із запевненням, що ви чекатимете на дзвінок.

• Що робити, якщо після цього ніхто так і не перетелефонував?

Надіслати офіційний лист-пропозицію про співпрацю на загальну електронну адресу навчального закладу.

• Що робити, якщо навіть електронний лист не спрацював?

Звернутися до керівника офісу та дізнатися, чи немає серед поточних працівників випускників цього ВНЗ. Можливо, через їхні особисті зв'язки чи знайомих викладачів вдасться вийти на потрібнуคน.

Етап 2: Узгодження та підписання Меморандуму

• Який наступний крок, якщо ВНЗ погодився на співпрацю та підписання меморандуму?

Уточнити, за чиїм шаблоном буде підписуватися документ. Якщо вони просять наш варіант — надіслати їм наш шаблон на розгляд та узгодження.

• Які кроки після того, як умови в меморандумі повністю погоджені?

Узгодити чітку дату та час підписання, точну адресу та кабінет. Також обов'язково уточнити, чи не проти керівництво закладу залучити контент-мейкера для фото- та відеозйомки події.

• Яку інформацію необхідно передати нашому представнику (КПП), який їде на підписання?

Чіткий чек-лист для виїзду:

• Назва ВНЗ, дата, час та точна адреса зустрічі.
• Контакти людини, яка зустріне на місці.
• План та тези для спілкування з керівництвом під час знайомства.
• Матеріальна частина: Обов'язково взяти печатку. Якщо на підписання їде КПП (керівник підрозділу/проєкту), додатково потрібне доручення на право підпису.
• Дрес-код: На піджаку обов’язково має бути наш фірмовий значок.
• Контент: Якщо в цьому регіоні немає штатного контент-працівника, КПП має самостійно подбати про людину, яка зробить якісні фото та відео підписання.

Етап 3: Розміщення поліграфії та матеріалів

• Що потрібно уточнити на етапі погодження та постановки поліграфії?

Дізнатися, де саме в закладі є дозволені місця для розміщення (дошки оголошень, холи, кафедри), у якій кількості доречно відправити матеріали, а також взяти точні дані для доставки.

Етап 4: Організація практики для студентів

• Що потрібно уточнити у КПП перед тим, як приймати студентів на практику?

Чи є фізична та технічна можливість зараз прийняти людей і яка максимальна кількість студентів є допустимою для офісу.

• Що потрібно уточнити у ВНЗ, коли вони вже направляють студентів до нас?

Кількість студентів, їхні ПІБ, курс, вік. Окремо з'ясувати: чи всі ходитимуть на практику фактично, чи є ті, кому потрібно просто підписати звітні документи.

Етап 5: Організація та проведення лекцій

• Що необхідно узгодити при організації спільної лекції з ВНЗ?
• З боку університету: Дату, час, формат (онлайн чи офлайн), тему виступу та очікувану кількість студентів в аудиторії.
• З нашого боку: Узгодити з КПП, хто саме з команди зможе виступити та професійно провести цю лекцію.

3. Організація нашої участі / партнерства в заходах

Етап 1. Пошук та моніторинг заходів
Де шукати заходи, в яких ми могли б стати учасниками або партнерами?

• У тематичних Telegram-каналах та соціальних мережах (Facebook, LinkedIn).
• На офіційних сайтах професійних об'єднань

1. Асоціація правників України (АПУ)
2. Торгово-промислова палата (ТПП)
3. Асоціація адвокатів України (ААУ)

• На майданчиках різноманітних бізнес-клубів та платформ.

Етап 2. Кваліфікація заходу (Що з'ясувати в організаторів)
Щоб зрозуміти, чи підходить нам подія і чи можемо ми взяти в ній участь, в організаторів необхідно дізнатися:

• Базову інформацію: Дату, час та формат проведення (онлайн чи офлайн). Якщо це офлайн — точне місто та локацію.
• Фінансові умови: Участь безкоштовна чи платна? Якщо платно — яка повна вартість.
• Квоти та реєстрацію: Якщо потрібна попередня реєстрація — які саме дані необхідно надати та яку максимальну кількість людей від нашої компанії ми можемо залучити.
• Партнерські можливості: Чи є варіант виступити партнерами заходу? Якщо так — попросити надіслати умови та детальну інформацію про партнерський пакет.
• Медіа-складову: Чи запланована на заході робота фотографів та відеографів? Попросити надіслати готові медіаматеріали після завершення події.

Етап 3. Взаємодія з командою (Збір даних для реєстрації)
Яку інформацію зазвичай потрібно попросити у КПП для реєстрації наших учасників?
Чіткий список даних по кожній людині:

• ПІБ
• Контактний номер телефону
• Корпоративну або особисту електронну адресу
• Посаду в компанії

Етап 4. Цільове призначення
Яка головна мета нашої участі в заходах?
Залежно від формату події, ми переслідуємо три ключові цілі:

• Піар: Підвищення впізнаваності бренду компанії на ринку.
• Продажі та рекрутинг: Залучення нових клієнтів або потенційних працівників до команди.
• Нетворкінг: Створення корисних бізнес-знайомств та налагодження довгострокових партнерств.

4. Взаємодія із ЗМІ

Блок 1: Вхідні запити від ЗМІ (Коли журналісти звертаються до нас)

• Якщо до нас звертаються ЗМІ, щоб наш юрист надав коментар, що потрібно уточнити у журналіста?

Необхідно з'ясувати:

1. Як називається джерело (назва видання, сайту, телеканалу).
2. Яка точна тема коментаря та перелік питань.
3. На коли їм потрібен цей коментар (дедлайн).
4. Який обсяг матеріалу має бути (кількість знаків або сторінок).
5. В якому форматі вони хочете, щоб ми надіслали матеріал (текст у Word, тези, аудіо тощо).

• Що потрібно проговорити з представником ЗМІ, щоб цей коментар приніс нам маркетингову користь?

Обов'язково домовтеся про такі умови:

1. Щоб у статті/сюжеті було чітко згадано назву компанії — «Центр правової допомоги».
2. Щоб у матеріалі було розміщено клікабельне посилання на наш сайт чи соціальні мережі, або вказано наш контактний номер телефону для зв'язку.
3. Щоб після публікації вони обов'язково надіслали нам посилання на готову статтю чи сюжет.

• Яку інформацію потрібно надати КПП (керівнику підрозділу) або регіональному керівнику, щоб юристи підготували матеріал правильно?

Передайте їм чітке технічне завдання: назву ЗМІ, тему коментаря, дедлайн та необхідний обсяг матеріалу. Також одразу попросіть надати ПІБ юриста або адвоката, який буде писати коментар, щоб правильно підписати автора у публікації.

Блок 2: Самостійний вихід на ЗМІ (Коли ми шукаємо майданчики)

• Якщо мы самостійно шукаємо ЗМІ для публікації, де саме шукати їхні контактні дані?

Контакти редакцій чи рекламних відділів потрібно шукати безпосередньо на сайтах відповідних медіа у розділах «Контакти», «Про нас» або «Реклама».

• Що потрібно уточнити у представників ЗМІ, щоб зрозуміти, чи підходить нам взаємодія з ними?

Необхідно детально з'ясувати умови розміщення:

1. Фінанси: Співпраця платна чи безкоштовна? Якщо платно — яка точна вартість та яка форма оплати доступна.
2. Обсяг тексту: Яку кількість знаків/тексту ми отримуємо за ці кошти.
3. Маркетинг: Чи можна буде вставити у статтю пряме посилання на наш сайт, номер телефону та додати картинки з нашими візуалами чи логотипом.
4. Авторство: Чи входить у вартість написання тексту їхнім копірайтером за нашими побажаннями та тезами, чи ми маємо надати повністю свій текст.

5. Взаємодія з рекламодавцями

Блок 1: Виготовлення та розробка рекламних макетів

• Хто в компанії може розробити якісний макет для банера?

Макет розробляє наш контент-відділ на основі чітко сформованого технічного завдання (ТЗ).

• Що саме потрібно уточнити у підрядника/власника конструкції для виготовлення манету на бігборди, скроли чи пілони?

Перед передачею завдання контент-відділу необхідно з'ясувати:

1. Технічні параметри: Точні розміри площини, вимоги до формату файлу (наприклад, TIFF, PDF) та технічні вимоги щодо відступів для тексту/елементів.
2. Зміст: Інформацію про те, що саме обов'язково повинно бути зображено, а також перелік того, що заборонено правилами компанії або чинним законодавством.
3. Часові рамки: Чіткі строки виготовлення (друку) макету та терміни його поклейки/монтажу.

Блок 2: Пошук та викуп рекламних площин

• Що робити, якщо на вулиці нас зацікавила конкретна вільна площина для реклами?

Дійте за наступним алгоритмом:

1. В першу чергу зверніться до рекламодавців (агенцій/підрядників), з якими ми вже офіційно співпрацюємо, та дізнайтеся, чи не належить ця площина їм.
2. Якщо площина не їхня, запитайте у цих же партнерів, чи володіють вони інформацією, кому саме вона належить і як вийти на власника.

Блок 3: Контроль якості та звітність

• Що потрібно попросити у рекламодавця, щоб наприкінці місяця отримати якісний та інформативний фотозвіт по банерах?

Обов'язково зафіксуйте вимогу, щоб підрядники робили фотографії конструкції з декількох різних ракурсів, поєднуючи:

1. Ближній план (щоб було чітко видно якість друку та відсутність пошкоджень на самому банері).
2. Віддалений план (щоб оцінити оглядовість конструкції в міському середовищі та відсутність перешкод, які її закривають).